Іонні асоціати Cu2+–ІПВА у водно-ДМФА розчині
Ключові слова:
ізополівольфрамат-аніони та їх іонні асоціати з Cu2 , моделювання рівноваг у водно-диметилформамідному середовищі, кондуктометрія і потенціометрія, метод Пітцера, термодинамічні характеристики, ІЧ-спектроскопіяАнотація
У магістерській роботі методами кондукто- і потенціометрії з наступним моделюванням у програмі CLINP 2.1 було досліджено взаємодії у розчинах системи Na2WO4 – HCl – CuCl2 – H2O/ДМФА. Методом кондуктометрії встановлено утворення іонних пар між аніонами паравольфрамату Б і катіонами Cu2+ (Cu2+,[W6O20(OH)2] 6– , CuOH+ ,[W12O40(OH)2] 10– , Cu2+,Hn[W12O40(OH)2] (10–n)– (n = 0–3)) і їх відсутність у випадку мета- і декавольфрамат-аніонів ([W12O38(OH)2] 6– , Hn[W10O32] (4–n)‒ (n = 0–2)). Запропоновано принципово нову модель комплексоутворення в підкислених Н2О/ДМФА розчинах WO4 2– , що включають не тільки ІПВА, а й їх іонні пари з Cu2+ . У процесі моделювання розраховано логарифми концентраційних констант, а методом Пітцера, і термодинамічних констант та стандартні енергії Гіббса утворення іонів й іонних асоціатів. Побудовано діаграми розподілу та встановлено оптимальні області кислотності для синтезу солей, пояснено стабілізацію аніонів паравольфрамату Б утворенням іонних асоціатів. Розроблено нові методики синтезу ізополіоксовольфраматів купруму(II) із водно-диметилформамідних розчинів, проведено синтез нових декавольфраматів і паравольфраматів Б купруму(II) та методом ІЧспектроскопіїї встановлено структури аніонів у синтезованих сполуках.
